Тема 17. Особливості  і організація виховної роботи в ПТНЗ

ПИТАННЯ ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

· поняття про мету та завдання професійного виховання

· особливості контингенту учнів ПТНЗ

· інженерно-педагогічний колектив профтехучилища і його специфіка

· особливості виховання в умовах ПТНЗ.

Основні терміни теми: виховання, майстер виробничого навчання, викладач

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ТЕМИ

Поняття про мету та завдання професійного виховання

Декларацією про державний суверенітет України проголошено виняткову важливість, забезпечення національно-культурного відродження українського народу, його історичної свідомості і традицій, національно-етнографічних особливостей, функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя.

Виховні завдання інженерно-педагогічних працівників закладів ПТО визначаються, виходячи з положень Декларації про державний суверенітет України, Закону «Про освіту» та Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI століття»). Метою освіти, як зазначено в Законі, є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, забезпечення народного господарства кваліфікованими працівниками, спеціалістами.

Державною національною програмою «Освіта» визначено головну мету національного виховання: набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних відносин, формування в молоді незалежно від національної належності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.

В основу національного виховання, що є органічним компонентом освіти і охоплює всі складові системи освіти, мають бути покладені принципи гуманізму, демократизму, єдності сім'ї і школи, наступності та спадкоємності поколінь.

Визначаючи зміст і форми організації виховної діяльності у професійних закладах різного типу, потрібно враховувати пріоритетні напрями:

- формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати;

- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії рідного народу;

- формування мовної культури, оволодіння українською мовою;

- прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну;

- виховання духовної культури особистості; створення умов для вільного вибору нею своєї світоглядної позиції;

- утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності;

- формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря;

- забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров’я;

- виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки;

- формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

- забезпечення високої художньо-естетичної освіченості і вихованості особистості;

- формування екологічної культури людини, гармонії її стосунків з природою;

- розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації;

- формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин.

До основних шляхів реформування виховання Державною національною програмою «Освіта» віднесено:

- реформування змісту виховання, наповнення його культурно-історичними надбаннями українського народу;

- впровадження нових підходів, виховних систем, форм і методів виховання, які б відповідали потребам розвитку особистості, сприяли розкриттю її талантів, духовно-емоційних, розумових і фізичних здібностей;

- розроблення теоретико-методологічних аспектів національної системи виховання з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду;

- об'єднання зусиль державних і громадських інституцій у вихованні молоді, сприяння діяльності дитячих та юнацьких організацій;

- розвиток різноманітних дитячих і молодіжних об’єднань за інтересами, позашкільних освітньо-виховних закладів (будинків школярів, станцій юних техніків, натуралістів, мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл, музичних і художніх студій, малих академій народних мистецтв тощо);

- організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу і забезпечення педагогічної підготовки батьків;

- активний обмін надбаннями духовної культури між усіма народами, які населяють Україну, а також з українською діаспорою;

- широке використання в навчально-виховному процесі високохудожніх творів літератури та мистецтва;

- докорінні зміни в підготовці і перепідготовці педагогічних кадрів для національного виховання.

Навчально-виховний процес у професійній школі має забезпечувати умови для повнішого задоволення національно-культурних потреб особистості. Навчання учнів у ПТУ є важливим фактором оволодіння культурно-історичними і національно-культурними традиціями, збагачення їх загальнолюдським змістом.

Особливості контингенту учнів ПТНЗ

1) професійний принцип комплектування навчальних груп (на відміну від територіально-вікового принципу комплектування класів середньої загальноосвітньої школи).

Наслідок: через територіальну незв’язаність місця навчання і місця проживання часом важко установити контакти з родиною учня. У результаті цього мають місце: недолік інформації про умови становлення особистості учня, які застосовувалися методи виховання, відірваність від родини при проживанні в гуртожитку;

2) мотиви надходження на навчання в дане ПТУ найчастіше зовсім не зв'язані з одержанням професії, по якій здійснюється навчання (приходять у профтехучилище тому, що: це найближче від будинку ПТУ; тут вже вчаться друзі, подруги; після закінчення даного ПТУ по отриманій у ньому професії можна улаштуватися на підприємство, де працюють батьки, що домовляться про гарне робоче місце і т.д.)

Наслідок: відсутність інтересу до професії, бажання опанувати саме цією професією, через незв'язаність з нею подальших життєвих планів. У результаті цього за 3 роки навчання може виникнути не тільки стійка байдужність до навчання, але і до праці взагалі.

3) на навчання в ПТУ найчастіше приходять учні, інтереси яких у школі не проявилися чи не були виявлені їх учителями («сіренькі»).

Наслідок: соціалізація даної частини контингенту учнів ускладнена. Вона не змогла закінчитися в школі й ускладнюється в ПТУ, тому що відсутність стійких інтересів унеможливлює протікання процесу входження в суспільство соціально значимими шляхами. Дана група учнів, за умови відсутності в них інтересу й успіхів у навчанні, несе в собі потенційну погрозу асоціальної поведінки, тому що таку поведінку вони нерідко розглядають як єдино можливий спосіб соціалізації;

4) нерідко серед учнівського колективу профтехучилища зустрічаються учні, з якими в школі працювали малокваліфіковані вчителі.

Наслідок: ці учні не можуть чи не хочуть продовжувати навчання в школі, у багатьох з них сформоване стійке негативне відношення як до навчання, так і до педагогів;

5) частина контингенту учнів ПТУ складають учні з відхиленнями в поведінці, яких можна охарактеризувати як "педагогічний брак".

Наслідок: якщо в шкільному класі таких учнів 3-5 чоловік, то в силу специфіки тієї чи іншої професії чи місця розташування ПТУ з них може бути сформована вся навчальна група;

6) у навчальній групі ПТУ зібрані учні з різних шкіл, з якими працювали вчителі, що представляють різні наукові школи виховання, що знаходило вираження в методах виховання, які застосовувалися.

Наслідок: неоднозначне відношення учнів до членів педагогічного колективу (і до дорослих узагалі), дисципліни, товаришів по групі, самих сабе і т.д.;

7) одностатевий склад навчальних груп у силу специфіки тієї чи іншої професії.

Наслідок: відсутність такого об'єктивно необхідного для підлітків і юнаків виду спілкування, як спілкування з однолітками протилежної статі.

Усе це спостерігається на тлі загальних прорахунків освіти:

1) відсутність уваги до конкретної людини і знань про нього;

2) вербальний (словесний) підхід до навчання і виховання і методи, пов’язані з ним;

3) заборонно-обмежувальний стиль виховання;

4) відсутність уваги педагогів до розвитку в загальнолюдських властивостей, що учаться, і якостей особистості (честі, достоїнства, порядності, доброти, милосердя і т.д.)

5) відсутність диференційованого підходу до виховання юнаків і дівчин;

6) фрагментарність, відсутність цілісного підходу до виховання, тобто відсутність організованої життєдіяльності учнів у стінах навчального закладу (виділялися окремі сторони виховання ‑ естетичне, трудове, моральне і т.д.).

Інженерно-педагогічний колектив профтехучилища і його специфіка.

Інженерно-педагогічний колектив (ІПК) профтехучилища – це дві великі категорії інженерно-педагогічних працівників:

1. Майстри виробничого навчання (в/н) – займаються практичним (виробничим) навчанням учнів.

2. Викладачі, що здійснюють теоретичне навчання і поділяються на:

а) викладачів спеціальних дисциплін;

б) викладачів загальнотехнічних дисциплін;

в) викладачів загальноосвітніх дисциплін.

До особливостей ІПК можна віднести:

1) наявність у ІПК працівників, що не мають базової психолого-педагогічної підготовки поряд із працівниками, що мають базову педагогічну освіту (випускники педагогічних і інженерно-педагогічних вузів, педагогічних факультетів державних університетів, індустріально-педагогічних технікумів і коледжів).

Наслідок: взаємне нерозуміння в питаннях кінцевих цілей виховання, вибору методів і засобів виховання. Якщо випускники педвузів прагнуть працювати на науковій основі, то їхні колеги, що не мають педагогічної освіти, працюють виходячи з позицій повсякденного-побутового світогляду.

2) різний рівень психолого-педагогічної підготовки ІПР (одно-дво місячні курси підвищення кваліфікації; індустріально-педагогічний технікум, коледж; інженерно-педагогічний факультет, вуз).

Наслідок: різний ступінь використання наукових знань і підходів до освіти і виховання учнів ПТУ.

3) розходження не тільки в освітньому, але й у загальнокультурному рівні ІПР, що обумовлені наявністю в ІПК осіб, що являють по своєму попередньому життєвому досвіді різні класи і шари суспільства: від виробничих робітників і працівників сфери обслуговування до технічної і творчої інтелігенції.

Наслідок: розходження в розумінні соціальних, професійних і індивідуальних життєвих цінностей.

4) мимовільне зниження культури педагогічного спілкування (можливість професійних деформацій), через тривалу роботу з контингентом учнів ПТУ, значну частину якого (у порівнянні з загальноосвітньою школою) складають учні з відхиленнями в поведінці.

Наслідок: не усі колеги по роботі можуть бути особистим прикладом для учнів.

5) відсутність єдиного керівництва навчальною групою ПТУ: 1-2 майстра в/н + класний керівник.

Наслідок: непогодженість дій, що заважає практичної реалізації принципу єдності педагогічних вимог,

Особливості виховання в умовах ПТНЗ.

Особливості виховання в умовах ПТНЗ:

- учні ПТУ, у порівнянні зі школярами, більш тривалий час піддаються цілеспрямованому педагогічному впливу, здійснювати яке в ПТУ дозволяє наявність 2-3 інженерів-педагогів, що здійснюють керівництво однією навчальною групою;

- відмінність у характері навчальної праці, що у ПТУ є учбово-виробничою, причому її виробничий характер зростає від курсу до курсу;

- виховна робота в ПТУ найчастіше пов’язана з перевихованням чи з усуненням уже наявних значних деформацій у поведінці учнів;

- необхідність обліку виховного впливу того трудового колективу, у якому учні проходять виробниче навчання і виробничу практику;

- необхідність комплексного обліку всіх особливостей контингенту учнів ПТУ й інженерно-педагогічного колективу, названих вище;

- необхідність крім загальносоціальних прищеплювання правил і норм поведінки в професійному середовищі.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Головною метою національного виховання є набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних відносин, формування в молоді незалежно від національної належності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури.

До особливостей контингенту учнів ПТУ належать: професійний принцип комплектування навчальних груп; мотиви надходження на навчання в дане ПТУ найчастіше зовсім не зв'язані з одержанням професії, по якій здійснюється навчання; на навчання в ПТУ найчастіше приходять учні, інтереси яких у школі не проявилися чи не були виявлені їх учителями; нерідко серед учнівського колективу профтехучилища зустрічаються учні, з якими в школі працювали малокваліфіковані вчителі; частина контингенту учнів ПТУ складають учні з відхиленнями в поведінці; у навчальній групі ПТУ зібрані учні з різних шкіл, з якими працювали вчителі, що представляють різні наукові школи виховання, що знаходило вираження в методах виховання, які застосовувалися; одностатевий склад навчальних груп у силу специфіки тієї чи іншої професії.

Інженерно-педагогічний колектив профтехучилища складають дві великі категорії інженерно-педагогічних працівників: майстри виробничого навчання і викладачі, що здійснюють теоретичне навчання.

Література для самоосвіти

1. Профессиональная педагогика: Учебник для студентов, обучающихся по педагогическим специальностям и направлениям. – М.: Ассоциация «Профессиональное образование», 1997. – 512 с.

2. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч. метод. посібник / Н.Г. Ничкало, В.О. Зайчук, Н.М. Розенберг та ін. / За ред. Н.Г. Ничкало. – К.: Вища школа, 1994. – С. 19-126.

3. Методика воспитательной работы: Учеб пособие для студентов пед. ин-тов / Ю.П. Азаров, Л.М. Байтенова и др. / Под ред. Л.И. Рувинского. – М.: Просвещение, 1989. – С.316-333.

4. Деева Н.К. Профтехучилище в современных условиях: Метод. пособие. – М.: Высш. школа, 1991. –175 с.

5. Лында А.С., Жильцов П.А:, Щербов Н.П. Педагогика: Учебное пособие для индустр.-пед. техникумов профтехобразования. – М.: Высш. шк., 1973. – 392 с.

6. Новиков А. Профтехшкола: стратегия развития. – М.: Ровесник, 1991. – 68 с.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Яка головна мета виховання?

2. Назвіть особливості контингенту учнів ПТУ.

3. Хто входить в інженерно-педагогічний колектив профтехучилища?

4. Яка специфіка інженерно-педагогічного колективу профтехучилища?

5. Які особливості виховання в умовах ПТНЗ?